Йой, дівки, я вам нині маю таке розказати, що якби моя бабця це прочитала, то сказала би: “Рузю, та ти вже в тому інтернеті зовсім здуріла!” Але ми тут свої. То кому, як не вам? Знаєте, я люблю Temu. Ну бо як не любити? Заходиш купити органайзер для шкарпеток, а виходиш із кошиком на 1247 гривень і там чомусь ще…
Йой, дівки, я вам вже колись казала, що маю друга Валєрку? Якщо ні, то знайомтеся. Валєрка — то чоловік, якого треба видавати жінкам в оренду на два тижні разом з інструкцією і попередженням від МОЗ. Кілька разів розлучений, любить гарне вино, гарних кобіт і має талант вліпитися в такі історії, що якби я їх всі записувала, то вже мала би…
Мене звати Розочка. Ну, не зовсім. Бо мама мене назвала нормально, але в інтернеті я буду Розочкою. Бо троха колеться, троха пахне і не кожному до рук пасує. Мені 35 років. Я зі Львова. Працюю менеджеркою з продажів. Тобто цілий день кажу людям «та ні, то вам дуже треба» і «останній день акції», а сама вже третій місяць купую крем,…
Є вечори, які нічого не обіцяють. Просто літо, просто парк, просто озеро, що лежить у траві, як забуте кимось дзеркало. Саме такого вечора Марта погодилася на прогулянку, про яку думала вже тиждень — і яку весь тиждень сама собі забороняла. Андрій чекав біля входу в парк, тримаючи в руці два стаканчики лимонаду — так, ніби це була найзвичайніша річ у…
Кажуть, що день галицької пані починається не з будильника, а з запаху кави, який сам собою здіймається сходами старої кам’яниці. У пані Стефанії з вулиці Вірменської саме так і було — щоранку, рівно о сьомій, без жодних винятків уже понад тридцять років. Ранок: філіжанка кави і жодного поспіху Пані Стефанія не визнавала кави наспіх. Вона ставила на плиту мідне джезвеня,…