Йой, дівки, я вам вже колись казала, що маю друга Валєрку? Якщо ні, то знайомтеся.

Валєрка — то чоловік, якого треба видавати жінкам в оренду на два тижні разом з інструкцією і попередженням від МОЗ. Кілька разів розлучений, любить гарне вино, гарних кобіт і має талант вліпитися в такі історії, що якби я їх всі записувала, то вже мала би контракт із Netflix.

Ми з ним можемо сидіти на кухні до другої ночі, пити просеко і обговорювати його амурні пригоди. А їх у нього, скажу вам, більше, ніж пар взуття в мене після чорної п’ятниці.

І от недавно телефонує він мені.

— Розочко, я нині зрозумів, що робот-пилосос може врятувати чоловікові особисте життя.

Я вже знаю, що коли Валєрка починає речення з таких слів, то треба брати каву і сідати зручніше.

Познайомився він із файною дівчиною. Не просто файною. Така, знаєте, жінка, яка має вдома підписані баночки для круп і отримує задоволення від того, що складає рушники рівненькими квадратиками. Одним словом — психічно здорова людина, яку життя ще не добило трьома дітьми.

І була в неї одна дивна любов — прибирати.

Після романтичного вечора вона залишилася в нього ночувати. Зранку Валєрка мав вискочити по справах і, як кожен дурний закоханий чоловік, каже:

— Почувайся як вдома.

Йой, Валєрчику, то була твоя найбільша помилка після другого шлюбу.

Поки він поїхав, панянка вирішила зробити йому сюрприз. Помила посуд, протерла кухню, склала пледик на канапі. А потім подумала:

— А дай-но я ще під ліжком замету. Бо що то за господар такий?

Відсуває вона ліжко і…

Дівчата! Я вам клянуся, я так реготала, що чоловік питав, чи я вже знову читаю коментарі в Threads.

Під тим ліжком був цілий Львівський жіночий форум! Волосся всіх можливих кольорів і калібрів. Руде, чорне, каштанове, русяве. Кучеряве, пряме, довге, коротке. Одне, видно, після дорогого салону, інше — після “фарбувалася сама в ванній о десятій вечора”. Таке враження, що там можна було провести експертизу й визначити демографічну ситуацію західної України.

Каже, стояла вона з тим совком хвилин п’ять і мовчки переосмислювала своє життя.

Найкраще в цій історії те, що за тиждень до того вона купувала собі кавоварку. Магазин поклав їй у коробку подарунковий сертифікат на знижку на робот-пилосос. Просто так, бонусом.

Коли Валєрка повернувся додому, на столі його чекав совок із тим археологічним розкопом і конвертик.

У конверті був сертифікат на знижку на робот-пилосос. А на папірці написано:

“Валєрчику, ти мені дуже сподобався. Але, судячи з кількості жіночого волосся під твоїм ліжком, я не готова вступати в клуб за інтересами “Коханки Валєрки”. Купи собі робот-пилосос. Хоч він буде прибирати твої сліди злочину краще за тебе. Бувай!”

Йой, я плакала зі сміху. Валєрка, правда, не дуже.

Але знаєте, що я вам скажу? Є жінки, які шукають червону помаду на комірці сорочки. Є ті, що перевіряють телефон. А є ті, які просто люблять прибирати. І вони, повірте Розочці, найнебезпечніші.

Бо від жінки можна приховати повідомлення. Від жінки можна приховати запах чужих парфумів.

А от від генерального прибирання не сховаєшся ніколи.

P.S. Валєрка таки купив робот-пилосос. Але каже, що тепер переживає, аби той не почав говорити. Бо з його особистим життям навіть техніка має що розказати.