Є вечори, які нічого не обіцяють. Просто літо, просто парк, просто озеро, що лежить у траві, як забуте кимось дзеркало. Саме такого вечора Марта погодилася на прогулянку, про яку думала вже тиждень — і яку весь тиждень сама собі забороняла. Андрій чекав біля входу в парк, тримаючи в руці два стаканчики лимонаду — так, ніби це була найзвичайніша річ у…